• Абака – волокна листя дикорослого прядильного банана (манільська пенька, маніла). З абаки виготовляють манильские троси, риболовні сіті і ін. Міцніше і легше пеньки конопляної, плаває на воді, майже не намокає і не гниє.
  • Абгалдырь – 1) металевий прут, один кінець якого має форму гака, а інший зроблений у вигляді кільцеподібної рукоятки. Призначений для розтягування і правильного укладання якірного ланцюга в ланцюговий ящик; 2) гак (гак) з коротким відрізком троса для розтягування якірної та такелажного ланцюга при роботі з ними; 3) снасть для розтягування за рею верхній шкаторины ундер-лиселя.
  • Абня (застар.) – горизонтальний воріт у носовій частині судна, призначений для вибирання якірного каната, швартова, буксировочного або вантажопідйомного троса. Прообраз сучасного брашпиля.
  • Абордаж (франц. «abordage» чіпляння до борту) – звалище або зчіпка двох судів борт об борт для рукопашного бою. Тактичний прийом часів парусного флоту.
  • Абордажні сітка (іст.) – засіб захисту парусного корабля (судна) від проникнення на його палубу абордажной партії. Звичайно виготовлялася з міцних тросів і натягалася над фальшбортом з метою прикрити найбільш доступні для противника ділянки свого корабля.
  • Авангард (франц. avant-попереду, garde-варта) – провідна (головна) частина похідного порядку сил флоту (з’єднання). У вітрилом флоті авангард це бойові кораблі, призначені для бою в авангардному противника. У кильватерном строю кораблів авангард слідував головним, за ним йшла кордебаталия (центр) і замикав колону ар’єргард. В паровому (броненосном) флоті авангардом називався загін бойових кораблів, що пливуть попереду головних сил з завданням не допустити раптового нападу противника, створити умови головним силам для вступу в бій.
  • Аванпорт – зовнішня частина порту, захищена від хвилювання і пристосована для навантаження судів. При великому скупченні суден у порту навантаження та вивантаження їх провадиться в аванпорте за допомогою ліхтерів, шаланд та інших плавучих засобів.
  • Аварія – значне пошкодження самого корабля або його бойових або технічних засобів.
  • Аварійна гарантія (аварійна підписка, аварійний бонд) – письмове зобов’язання вантажовласника сплатити належну з нього частку у загальній аварії. Видається судновласника або капітана судна.
  • Аварійна партія – команда зі складу БЧ-5, а також боцманів, теслярів, водолазів, хіміків та інших необхідних спеціалістів, що призначається наказом командира корабля, в обов’язки якої в бою і з аварійної тривозі входить боротьба за живучість корабля у приміщеннях, не зайнятих КП і бойовими постами.
  • Аварійно-рятувальна група – підрозділ особового складу корабля або плавбази з необхідним майном та матеріалами, що висаджується на аварійний корабель (судно) для надання йому допомоги в ліквідації аварії. Командир групи надходить у розпорядження командира аварійного корабля.
  • Аварійний запас – норма продовольства, медикаментів та інших предметів першої необхідності, що зберігається на кораблях і судах.
  • Авіаносець – бойовий надводний корабель, основною ударною силою якого є палубні літаки і вертольоти. Авіаносці обладнані засобами для зльоту і посадки літаків: польотна палуба, катапульти, аерофінішери; мають ангари, а також підйомники для доставки літаків на палубу; діють під прикриттям крейсерів, фрегатів, сторожових кораблів; у ВМС США авіаносці за своїм призначенням поділяються на багатоцільові, ударні, протичовнові.
  • Авізо (итальян. «avviso» – повідомлення) – судно при ескадрі, призначене для посыльной і розвідувальної служби.
  • Аврал – робота на кораблі, в якому бере участь одночасно весь особовий склад або значна його частина.
  • Авральне розклад (іст.) – розподіл особового складу корабля на систематично повторювані роботи, що вимагають участі всього екіпажу або значної його частини. До авральним розкладом ставилися розклад по постановці (зйомці) корабля на якорі (швартови), з приймання і здачі боєзапасів, постановки в док і т. п.
  • Автоматичний прокладчик – (автопрокладчик) навігаційний пристрій, призначене для ведення автоматичної прокладки шляху корабля на морській карті і наочного відображення на ній у реальному масштабі часу його місцезнаходження.
  • Автоматичний рульової – (авторулевой) прилад для автоматичного утримання корабля (судна) на заданому курсі і зміни його за введеною програмою. Головними складовими частинами авторулевого є курсоуказатель та слідкуюча система, яка реагує на відхилення від заданого курсу і впливає на виконавчі механізми рульового пристрою для приведення корабля на курс.
  • Автономне плавання – тривале перебування в морі корабля (судна) або групи однотипних кораблів (суден) у віддалених від баз районах з виконанням завдань бойової підготовки без поповнення запасів і зміни екіпажу. Тривалість автономного плавання залежить від наявних на кораблі (судні) запасів палива, прісної води, продовольства та інших матеріальних засобів, умов плавання і витривалості особового складу.
  • Морське Агентство – портове заклад, що обслуговує морські судна в портах. До функцій агентства морського належать: виконання митних та портових формальностей, організація прийому та здачі вантажів, виробництво розрахунків з третіми особами, постачання суден продуктами, паливом, водою та іншими необхідними матеріалами, організація ремонту, забезпечення вантажних операцій робочою силою та оформлення вантажів, документів.
  • Адмірал – військове звання (чин) вищого офіцерського складу у ВМФ (ВМС) багатьох держав. Відповідає званню генерал-полковника армії. У Росії адмиральских чинів було три: адмірал, віце-адмірал і контр-адмірал. У більшості інших держав число адмиральских чинів таке ж, але в Англії їх чотири, а у Франції – два.
  • Адмірал флоту Радянського Союзу – найвище військове звання в Радянському ВМФ, відповідає звання Маршала Радянського Союзу. Введено 3 березня 1955 року. Присвоюється за видатні заслуги в керівництві ВМФ.
  • Адміральський прапор – спеціальний прапор, присваивавшийся чинам адміральського звання, командовавшим флотом, ескадрою і т. п. Піднятий на стеньге щогли адміральський прапор означав присутність на кораблі посадової особи адміральського звання. Корабель в цьому випадку називався флагманським (адміральським). Прапор адмірала піднімався на грот-щоглі, віце – адмірала – на фок-щоглі, контр-адмірала – на бізань-щоглі.
  • Адміралтейський суд – англійська спеціальний судовий орган. Спочатку створена для суду над піратами, згодом став цивільним судом і отримав право здійснювати королівські функції правосуддя по всіх справах, що виникають з дій, вчинених на море. Займається розглядом справ про зіткнення і порятунку судів.
  • Адміральський годину – вираз, що з’явилося при Петрі I і означало період предобеденного відпочинку.
  • Адміралтейський якір – якір з двома нерухомими рогами, що мають на своїх рогах трикутні лапи, і штоком, – укріпленим на верхній частині веретена в площині, перпендикулярній площині рогів. Назва адміралтейський якір з’явилося в 1352 році після великих натурних випробувань якорів різних конструкцій, проведених Британським адміралтейством.
  • Адмиральство (іст.) – караван купецьких судів з країн Середземномор’я і Західної Європи, що збирався в середні століття в одну флотилію під начальство виборного «адмірала» для забезпечення безпеки переходу і захисту від піратів і каперів.
  • Адміралтейство (іст.) – 1) місце будівництва і ремонту військових кораблів, розташоване на березі моря або річки і має необхідні споруди: верфі, стапелі, майстерні, склади, під’їзні шляхи тощо; 2) вищий орган управління ВМФ (ВМС) і будівництва флоту.
  • Адміральський корабель (іст.) – корабель, на якому розміщувався і ніс свій прапор адмірал – флагман (флагманський корабель).
  • Британське адміралтейство (Британське адміралтейство) – вищий орган управління і командування військово-морськими силами Великобританії.
  • Азипод – новий вид рульової колонки і рушія судна. Електромеханічний пристрій, на якому закріплений гребний гвинт. Пристрій може обертатися навколо своєї осі на 360 градусів, що дозволяє змінювати напрямок руху корабля в обмежених просторах.
  • Акумуляторна яма – спеціально обладнане приміщення на підводних човнах, призначене для розміщення акумуляторної батареї та забезпечує необхідні умови її експлуатації.
  • Аксиометр – прилад, що показує положення пера керма (в градусах) щодо діаметр, площині корабля.
  • Акустика – вчення про звук, тобто пружні коливання та хвилі в газах, рідинах і твердих тілах, чутних людським вухом (частота від 16 Гц до 20 кГц); у широкому сенсі – область науки і техніки, що досліджує пружні коливання у всьому діапазоні частот і їх взаємодію з середовищем.
  • Акустик – корабельний спеціаліст, обслуговуючий підводно-звукові засоби зв’язку і спостереження.
  • Амбразура – отвір у вежі або в гарматному щиті для виходу дулової частини знаряддя назовні.
  • Амбаркация – посадка військ і завантаження бойової техніки на кораблі й судна з метою перевезення і вивантажити їх у районі нової дислокації.
  • Анемометр – прилад для вимірювання швидкості вітру. На судах часто використовують ручний анемометр. Шквал вітру повертає вертушку, а та в свою чергу через систему шестерень відхиляє стрілки, за якими можна визначити швидкість вітру в метрах за секунду.
  • Анкерок – бочонок в одне, два, три відра і більше; вживається для вина, оцту тощо, а також для водяного баласту на шлюпках.
  • Анкершток – шток адміралтейського якоря. На потовщення і верх, частині веретена насаджується шток перпендикулярно площині дна і забезпечує їх поворот у вертикальному положення і заглиблення нижній лапи якоря в грунт.
  • Анкершток-талі – спеціальні талі, призначені для підтягування до борту судна і розгортання адміралтейського якоря при збиранні та укладанні по-похідному.
  • Антипассаты – постійні повітряні течії у високих шарах атмосфери в тропічних широтах, рухомі вище пасатів у протилежному їм напрямку.
  • Алідада – рухома деталь секстана.
  • Апарель – складова платформа, призначена для в’їзду різних машин самостійно або з допомогою спеціальних тягачів з берега на одну з палуб судна і з’їзду назад (забортної апарель).
  • Апсель – косий парус (поздовжній) між грот і бізань щоглами. Ходить по бізань-штагу або по апсель лееру, паралельному цього штагу.
  • Арешт судна (arrest of a ship) – тимчасове затримання іноземного судна владою прибережної держави у зв’язку з загальною аварією, рятуванням, зіткненням суден, пошкодженням портових споруд або засобів навігаційної обстановки та в інших випадках надалі до надання судновласником достатньої компенсації збитку.
  • Армада – в перекладі з іспанської – флоти, ескадри. Слово це здобуло популярність з часу позначення їм експедиції короля Пилипа II, в Англії в 1588 році, названої їм “Непереможної армадою”. Експедиція, як відомо, закінчилася повним розгромом іспанців. У сучасному розумінні армада стала загальним ім’ям – так називають тепер всяку погано організовану і слабо навчену ескадру (з’єднання, флот).
  • Арматурний список (іст.) – документ, заводившийся на кожного військовослужбовця, в якому враховувалася речове майно, що видається в його користування.
  • Артіль – об’єднання матросів або солдатів в російському флоті або армії в цілях організації харчування із загального котла, за рахунок належних їм на продовольство грошей. Господарством артілі відав артельщик, який обирається солдатами або матросами. Артельщик затверджувався старшим офіцером корабля.
  • Артилерійський катер (АКА) – надводний корабель малої водотоннажності, основним озброєнням якого є ствольна або реактивна артилерія. АКА призначені для боротьби з катерами противника, підтримки сухопутних військ і виконання інших завдань. Розрізняють сторожові (патрульні) катери (СКА) та броньовані катери (БКА). За принципом руху бувають: водоизмещающие, глиссирующие, на підводних крилах, на повітряній подушці. По виду двигуна поділяються на моторні і газотурбінні.
  • Артилерійський корабель – надводний корабель ВМФ (ВМС), основним озброєнням якого є ствольна і реактивна артилерія. Призначений для ураження артилерійським вогнем кораблів, суден і берегових об’єктів (рухомих і нерухомих) противника. Артилерія на артилерійському кораблі може бути великого, середнього і малого калібру. Кількість і калібр гармат і реактивних установок на такому кораблі характеризують його можливості. Наявність досконалих систем управління артилерійським вогнем, станцій виявлення і супроводу цілей дозволяє артилерійському кораблю успішно вирішувати властиві йому завдання у складних гідрометеорологічних умовах.
  • Артилерійські (гарматні) порти – отвори квадратного перерізу на борту або надбудові парусного судна для стрільби з гармат.
  • Архітектура корабля – 1) наукова дисципліна, що вивчає загальне пристрій корабля (судна) і його частин; 2) система основних елементів корабля (судна), що визначає його конструкцію, пристрій і зовнішній вигляд. Архітектура корабля визначає правильний вибір розмірів корабля і його елементів, оптимальне їх розміщення та встановлення між ними необхідних зв’язків, що дозволяють при естетично виразних зовнішніх формах забезпечити задані якості корабля.
  • Архіпелаг – район моря, містить у собі безліч островів.
  • Ар’єргард (франц. «arriere» – задній) – 1) кінцева (замикає) частину сил бойового порядку кораблів, призначених для прикриття своїх головних сил з кормових секторів бойового порядку, підтримки їх у бою вогнем, забезпечення відходу після бою від ворога; 2) у вітрильному флоті (арьергардия) – кінцева ескадра флоту в єдиному бойовому строю кільватера.
  • Астрономічний розрахунок корабля – спеціально підготовлена група людей, яка виробляє одночасно або послідовно протягом короткого проміжку часу обсервацію з використанням ручних секстанов або астронавигационных систем і обчислює обсервованные координати місця корабля і поправку курсовказівника.
  • Астролябія – старовинний угломерный прилад для визначення висоти світил, став застосовуватися європейськими мореплавцями в кінці XV століття, запозичений у арабських астрономів більш ранніх часів.
  • Атоли – коралові острови в океані, які мають форму кільця з розривами. Середня частина атолу заповнена водою і називається лагуна. Атоли – штучні острови, їх творці – коралові поліпи, дрібні істоти, що живуть на одному місці і мають вапняковий скелет. Живі поліпи бурхливо розмножуються, а вапнякові кістяки померлих створюють монолітні мілині – рифи. Кільцева форма атолу, створюється при опусканні і підйому острова, оточеного кораловим рифом.
  • Ахтерлюк – льох на судні для зберігання мокрою провізії, а також вина й оцту.
  • Ахтерпик – крайній кормовий відсік судна. Іноді служить баластної цистерною для дифферентовки судна.
  • Ахтерштаг – сталевий канат, що утримує щоглу з корми вітрильного судна (яхти).
  • Ахтерштевень – кормова край набору корпусу судна, вертикально або з деяким нахилом скріплена з кілем і несе на собі всю тяжкість корми; для невеликих дерев’яних суден ахтерштевень виготовляють з одного або кількох дерев’яних брусків і на його задній площині навішують кермо.