Колумбійський вітрильник «Gloria»

24



Після першої світової війни час торгових вітрильників підійшло до кінця. Води світового океану продовжували борознити лише навчальні вітрильні кораблі, чиє майбутнє також викликало деякі побоювання. Чудовим поштовхом для розвитку вітрильників стали змагання вітрильних суден вперше відбулися у 1956 році з участю всіх наявних у деяких країн вітрильників.

У період з 1953 по 1960 рік на верфях, які ще не втратили майстерність, було спущено чотири новітніх парусника, які нагадали про колишню славу вітрильного флоту. Цими красенями стали: баркентина «Деваручи» (Індонезія, 1953 рік), баркентина «Esmeralda» (Чилі, 1954 рік), барк «Gorch Fock» (Німеччина, 1958 рік), і баркентина «Лібертад» (Аргентина, 1960 рік).

Через вісім років морським судам, виконаних в класичному стилі навчальних кораблів, приєднався вітрильник, який мав покласти початок нового покоління вітрильних кораблів ВМС Колумбії. Цим судном став барк «Gloria» — прекрасний великий вітрильник з прямою оснащенням та відповідним вітрильним озброєнням.

Вітрильник «Gloria» був спроектований на замовлення латиноамериканців іспанській фірмі «Сенермар». Через кілька місяців безліч креслень стали перетворюватися в вітрильне судно. Перед іспанськими корабелами не стояло завдання зробити революцію в конструкції барка, але все ж вітрильник «Gloria» позбавлений ряду традиційних конструкторських рішень, які іноді завдають деякі неприємності морякам. Отже, на барці немає високих містків, часто схильних до опору вітру; відсутня проблема з розташуванням вітрил, які в розгорнутому вигляді закривають огляд рульового. Це виконано за рахунок невеликої асиметричності корпусу, де кермо трохи зсунутий на невеликий кут. Дана компоновка, а також сталевий корпус дозволяють вітрильнику йти правильним галсом.

У грудні 1967 року барк «Gloria» був спущений на воду на іспанській верфі компанії «Spanish Naval Construction» в місті Більбао. Вітрильник отримав назву на честь імені дружини міністра оборони Колумбії генерала Gabriel Rebaiz Pizarro. Після піврічних ходових випробувань у вересні 1968 року барк, нарешті, був переданий своєму власникові, яким став військово-морський флот Колумбії. Тепер основною функцією вітрильника є проходження практичного навчання курсантів морської академії. Крім того, завданням вітрильника часто стають дружні візити в різні країни.

На вітрильнику «Gloria» за сорок три роки бездоганної морської служби отримали прекрасну підготовку понад 800 морських офіцерів та 5000 чоловік не офіцерського складу, включаючи жінок. Нині вітрильник здійснює далекі морські походи, приймає активну участь в більшості міжнародних вітрильних змагань Америки, Європи та Азії.

У 1970 році вітрильник здійснив кругосвітнє плавання. В рамках святкування 200-річчя США в 1976 році барк пройшов від Бермудських островів до Ньюпорта, Нью-Йорка і Бостона, а потім в Європу; брав участь в європейських гонках 1980 році; зазначав 300-річчя Філадельфії в 1982 році; ходив від Пуерто-Ріко до Бермуд та Галіфакса і далі до Квебека в 1984 році; змагався у парусній регаті «Opsail-1986»; брав участь в гонках на честь 200-річчя Австралії в 1988 році 200-річчя Французької революції в Руані в 1989 році; регаті Колумба в 1992 році; змаганнях в Осаці (Японія, 1997 рік). У 1999 році вітрильник в рамках гонок «Золота лихоманка» в Сан-Франциско відвідав Британську Колумбію. У 2000 році барк побував на змаганнях «Ораі1-2000» за маршрутом Галіфакс — Амстердам із заходом в Брест (Франція).

Барк «Gloria» став першим вітрильником в серії з чотирьох кораблів, побудованих на іспанській верфі «Spanish Naval Construction», вдихнувши тим самим свіжого повітря суднобудівникам, які вважали, що вік вітрильних кораблів підходить до кінця.

Серія судів «Gloria»:
барк «Гуайяс» (Еквадор, 1976 рік);
барк «Simón Bolívar» (Венесуела, 1979 рік);
барк «Cuauhtémoc» (Мексика, 1982 рік);

фото вітрильника «Gloria»



















Технічні дані трищоглового барка «Gloria»:
Водотоннажність — 1150 тонн;
Довжина — 76 м;
Ширина — 10,6 м;
Осадка — 5 м;
Площа вітрил — 1400 кв. м;
Силова установка — дизель «Нэвл Сторк» типу RHO 216 потужністю 530л.з.;
Екіпаж — 60 людина;
Кількість навчальних місць для курсантів — 80 осіб;