В світі існує досить велика група ентузіастів, які чекають холодів, щоб зануритися в крижану безодню. Вони називають себе айс-дайвери. Так чим же відрізняється зимовий дайвінг від літнього, напевно не тільки теплим костюмом.
По-перше, не кожного допустять до такого екстриму як підлідний дайвінг. Перш ніж зануритися під лід треба пройти курс практичного заняття та зробити мінімум, 20 занурень в басейні. Адже навіть досвідченим дайверам на холоді доведеться заново освоювати всі ази занурення. По-друге, потрібно освоїти спорядження, яке значно відрізняється від літнього дайвінгу.
Справа в тому, що для підлідного плавання використовуються сухі костюми, які ізолюють людину від холодної води. «Мокрий» гідрокостюм зроблений з матеріалу, який вбирає і утримує воду, яка нагрівається людськи тілом, утворюючи теплий прошарок. А ось «сухий» костюм зроблений складніше. Щоб зимового дайверу було тепліше, на тіло обов’язково надівається термобілизна. А сам гідрокостюм складається з двох частин. Верхня частина зшита з водонепроникного матеріалу, а внутрішня частина складається з звичайного синтепону. Між ними утворюється повітряний прошарок, яка не тільки утримує тепло, але і регулює плавучість. Для контролю кількості повітря в костюмі використовуються клапани піддування та стравлювання. Клапан піддування з’єднаний з балоном з допомогою шланга, він дозволяє додавати повітря всередину гідрокостюма, а підбурювали клапан дозволяє це повітря випускати. Таким чином, дайвер може занурюватися або підніматися на поверхню. Для більшої герметичності до костюма приклеєні гумові чоботи, а на шиї і рукавах є гумові манжети. До манжет чудово підійдуть сухі рукавички, всередині яких підкладка з флісу. У такому костюмі можна занурюватися навіть в Північному Льодовитому океані.
При підлідному дайвінг застосовуються звичайні балони зі стисненим повітрям, але під воду беруть не один, а два, так як на відміну від літніх занурень у воді дайверу необхідно набагато більше повітря, щоб дихати і надувати костюм. Щоб обладнання не вийшло з ладу, зимові регулятори подачі повітря виконані з пластикових деталей, що знижує ризик їх обмерзання.
Невід’ємною частиною зимового занурення є страховка. Підлідної плавання заняття командне, тому з кожним дайвером бере участь напарник під водою і страхує на поверхні. Вони тримають страхувальний кінець, як дороговказ для повернення до ополонки.
ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ СПУСКІВ. Перед зануренням необхідно випустити повітря із гідрокостюма. Для цього потрібно відкрити підбурювали клапан, схрестити руки на грудях і присісти навпочіпки. Потім закрити клапан. Для того щоб легше поринути можна додати свинцеві вантажі. Щоб манжети не травмували шкіру, їх заздалегідь обробляють дитячою присипкою. У дайверів є правило – першим спорядження одягає той, кому легше встояти на ногах, так як обладнання може важити 25 кг.
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ СПУСКІВ. У заздалегідь виконану ополонці (майны) температура води може складати всього 2 градуси Цельсія. Тому неподалік від місця занурення потрібно поставити намет, щоб зігрітися. Перш ніж надіти рукавички, краю манжет обмазують силіконом для кращої герметичності костюма. З допомогою беседочного вузла потрібно обов’язково пристебнутися до страхувального кінця. За допомогою страховки дайвери повідомляють про зануренні, смикаючи трос. Важливо перевірити всі регулятори на травлення. Дотримуючись спокійний ритм дихання – повільний вдих і повільний видих знижується ймовірність замерзання регулятора. Щоб уникнути заплутування страхувальних тросів одночасно в одну полином може занурюватися не більше двох плавців.
Для тих, хто хоче зайнятися підводним дайвінгом зручних місць безліч. Однак треба знати, що в річках особливої екзотики немає – можна побачити тільки, як у холодній воді риба спить на гілках дерев.
