Російський кліпер «Велика княжна Марія Миколаївна» («Hesperus»)

21



З усіх вітрильних кораблів найбільше мені подобаються кліпери. Вони граціозні, по-морському красиві і досить рідкісні.

Їх будували в США і Англії для доставки чаю, вовни та інших вантажів. Всі морські держави мріяли про клиперах. Не була винятком і Російська імперія.

Для цієї мети був обраний британський кліпер «Hesperus», побудований 11 листопада 1873 року в Грінок на верфі відомого кораблебудівника Роберта Стиила на замовлення судноплавної фірми «David and Moor». Протягом 20 років вітрильне судно здійснювало морські перевезення з відомим клиперским маршрутами Австралія — Великобританія. У кліпера «Hesperus» були і досягнення, що відносять його до числа кращих вітрильних кораблів. У 1894 році відстань від Лондона до Мельбурна кліпер подолав за 81 добу, зазвичай це відстань суду проходили за 92 дні. Однак у 1892 році у долі кліпери відбулися глобальні зміни — на його борту з’явилися курсанти навчальних закладів, які проходили морську практику на диво-кораблі. Славно послуживши Британії, кліпер був проданий Російській імперії за 9000 фунтів стерлінгів і приписаний до Одеського училища торговельного мореплавання, яке вже випускало майбутніх мореплавців з 1866 року.

Кліпер отримав нове найменування «Велика княжна Марія Миколаївна», на честь дочки царя Миколи I, а першим капітаном навчального судна було призначено капітана 2 рангу у відставці П. З. Балк, потомствений моряк і прекрасний фахівець морської справи. З його появою, на клипере воцарила дисципліна. Екіпаж судна складався з трьох помічників капітана, двох боцманів, старшого матроса, старшого тренера, майстра-вітрильника, суднового тесляра, машиніста, який обслуговує парову машину, матросів 2-го і 1-го класів.

кліпер «Велика княжна Марія Миколаївна» («Hesperus») фото та ілюстрації







про конструкції кліпери

Корпус кліпери був набраний за поперечною схемою і виконаний з двусварочного заліза під наглядом Англійської Ллойда. Судно належало до вищого класу 100А1. Це було двопалубне з баком і ютом судно, з двома водонепроникними перегородками в носі і кормі. Кліпер мав гарні обводи і спрямований вперед і вгору форштевень, продовженням якого були бушприт з утлегарем і бом-утлегарем. Простіше кажучи, плавністю корпусу кліпери можна було захоплюватися вічно. Корпус кліпера «Велика княжна Марія Миколаївна» був більш міцним, ніж у композитних судів, що сприяло збільшити місткість до 2000 регістрових тонн.

Висота фок-щогли від кіля до клотика дорівнювала 55,3 м з кутом нахилу 3,5, грот-щогли 56,3 м з кутом нахилу 4,5, бізань-щогли 48,7 м з кутом нахилу 6. Весь рангоут, за винятком тих, які були виконані з міцного червоного дерева, були залізними і за старою морською традицією мали чорний колір. Ноки і топи мали білий колір. Вітрильне озброєння кліпери час від часу змінювалося. Так у 1892 році класичний кліпер «Hesperus» розлучився з «королівськими» вітрилами, коли вперше випробував себе в новій ролі навчального судна. У 1908 році деякі дерев’яні реї брамселей кліпера, які неабияк зносилися, були просто зняті, а бізань-щогла залишилася «сухий» знявши з неї прямі вітрила. Трохи удосконаливши вітрила на фок-щоглі і грот-щоглі, вітрильник уже мав озброєння барка. При цьому його ходові якості практично не змінилися — морське судно раніше розвивало 6 вузлів.

Вже в 1913 році клиперу був відданий колишній вигляд. Був відновлений рангоут і замінений весь такелаж, були пошиті нові вітрила для повного парусного озброєння кліпери. Крім того на судні був змонтований паровий котел, який забезпечував роботу механізмів брашпиля і лебідок, а також кількох інших пристроїв. На клипере з’явилося електропостачання та парове опалення, також на вітрильному судні було додано друге дно, радіостанція та змонтовані баластні цистерни ємністю 280 літрів.

морські плавання кліпера «Велика княжна Марія Миколаївна»

Ставши навчальним судном, кліпер «Велика княжна Марія Миколаївна» забув про океанських просторах, тепер він борознив Чорне море. В кінці травня кліпер кидав якір на рейді Одеси. Після десятиденної стоянки він вирушав до берегів Феодосії або Геленджика, де протягом двох тижнів з курсантами проводилися шлюпкові навчання. Потім кліпер прямував уздовж берегів Кавказьких гір і Криму і через кілька тижнів, в кінці серпня він прибував до Одеси, де брав на борт нових кандидатів. Після 25 серпня вітрильник вирушав до болгарським берегів. Під час цього плавання вживалися практичні іспити в присутності екзаменаційної комісії, а вже 24 жовтня всі курсанти щасливі сходили на берег.

Учнів на кліпер набирали з числа курсантів Одеського училища та іногородніх практикантів. Їх кількість могла досягати 110 осіб. На клипере була встановлена сувора дисципліна як на військовому кораблі. Вони несли вахту і виконували накази старших командирів. Частими на клипере були авральні роботи і тренування по спуску рятувальних шлюпок як в штиль, так при хвилюванні моря. Побут курсантів був організований раціонально, але трохи суворо. Практиканти в нічний час відпочивали в підвісних парусинах, які підвішувалися як гамаки, а в денний час «ліжка» прибиралися, при цьому звільнялося простір у бараках, а у «власників» «ліжок» відпадало бажання повалятися на них.

У 1913 році на клипере «Велика княжна Марія Миколаївна» був проведений капітальний ремонт, який проходив в Англії на верфі «Swan&Hunter», розташованої в містечку Уоллсенд. Після чого вітрильне судно було відправлено в Балтійському морі, де продовжив свої навчальні морські походи з виходом в Північне море. Доля кліпери в цей період оповита таємницею і немає ніяких даних, які розповідають про це. Однак, відомо, що кліпер благополучно пережив першу світову війну і в 1921 році був проданий англійської судноплавної компанії «London Steamship and Trading Co.», і перейменований в «Silvana». Він виконував рейси по Середземному морю. В одному з чергових морських походів в 1924 році судно потрапило в сильний шторм і недалеко від порту Генуї затонуло.
Так загадково зник доля прекрасного кліпера «Велика княжна Марія Миколаївна», який став єдиним вітрильним судном такого типу в російській вітрильному флоті.



Технічні дані кліпера «Велика княжна Марія Миколаївна»:
Довжина — 79,9 м;
Ширина — 12,1 м;
Осадка — 6,05 м;
Водотоннажність — 2870 тонн;
Площа вітрил — 2906 кв. м;
Місткість — 1859 реєстрових тонн;
Екіпаж — 150 осіб;
Число курсантів — 110 осіб;