Сучасні навігаційні технології

19

Людська винахідливість і наука поступово відкривають таємниці природи і навігації. Так склалося, що людина може спостерігати за метеликами, морськими черепахами і китами. Склавши їх якості, чоловік отримав систему навігації, яку можна використовувати скрізь.

Сонце, місяць і зірки. Стародавні мореплавці, як і тварини, покладалися на ці небесні тіла, щоб дістатися до нових земель, і відкривати нові світи. Винахідлива думка людства замінила невибагливу навігацію в точну супутникову систему.

Радіосигнали з трьох і більше супутників дозволяють точно визначити широту і довготу. Завдяки таким точним обчисленнями мореплавання по океану стало дитячою забавою не залежно від погоди. А в небезпечних водах південного океану життя людини залежить виключно від точності координат.

Тому в майбутньому рятувальникам допоможе нова технологія, багато у якої запозичене у тварин. Основний принцип їх розповідати один одному, що де знаходиться. Використовуючи ці дані, інженери у сфері рятувальної техніки втілюють це в новітніх пошукових літальних апаратах.

Перелітні птахи покладаються на комбінацію фактів дозволяють їм досягати мети. Під час першого перельоту старші допомагають молодшим знаходити шлях. Це і є ключ до їх пересуванню, і інстинкт навчання. Ці уроки намагаються повторити вчені з центру робототехніки Сіднейського університету за участю BYE Systems.

Інженери створили зграю розумних літальних апаратів володіють тими ж властивостями, що і птахи. У самих апаратах немає нічого дивного вся справа в їх вантаж, а саме комп’ютерах і закладених в їх алгоритми. В даному випадку не використовується GPS, так як за різних причин — під землею і водою або відсутність електрики — система може не працювати. Тому інженери намагаються продумати, як можна обійтися без неї.

Ці літальні апарати вивчають ландшафт, не покладаючись на систему навігації. Дана технологія працює також як людина, що потрапив на незнайому місцевість, який на підсвідомому рівні намагається з деяких предметів запам’ятати місце. Так літальні апарати запам’ятовують об’єкти, домінуючі на ландшафті і їх відносне розташування. Отримані дані зберігаються на карті в комп’ютері. Повертаючись на теж місце, апарат знову визначає, де по відношенню до них перебуває об’єкт. При цьому оператор, вивівши апарат на певну висоту, переводить систему в режим автопілот.

Коли некерований апарат летить над новим ландшафтом, він зазначає віхи з допомогою радара локатора і різних сонарів. Отримані дані надходять в комп’ютер, який аналізує інформацію, дозволяючи апарату самостійно літати і складати карту. Вбудований лазер безпілотного літака дозволяє системі камер визначити, як далеко від мети знаходиться апарат. Крім того апарат здатний обмінюватися даними з іншими подібними безпілотниками і складати карту, подібно птахам, які здійснюють щорічні запаморочливі перельоти, подорожі по Землі.

Завданням сучасних навігаційних технологій є легкість в обміні даними. Якщо виявиться, що дані літаки так само навчаються як тварини, то можливо вже скоро вони будуть рятувати моряків, потерпілих крах.

Читайте також: Урок виживання або рятування на морі

Уявіть собі ескадрилью невеликих безпілотних літаків, здатних самостійно виконувати завдання у складних умовах для рятувальних вертольотів та інших коштів. Вони можуть літати в бурю, і при цьому жодна життя не буде під загрозою. Якщо один з них помітить зазнав аварії корабель, він негайно наблизиться до нього, відправивши іншим засобам координати аварії, а сам буде стежити за ним, поки не прибуде підмога.