Також хочемо вам порекомендувати ельслотс гральні автомати
Комітет держдуми з інформаційної політики підтримав посилення регулювання соцмереж
Павло буре, хокеїст, чемпіон світу, срібний і бронзовий призер олімпійських ігор:
– в принципі, я був би не проти того, щоб їх повернули, але не як місце, де суцільні ігрові автомати, а як клуби. Раніше були ж хороші клуби, де виступали оркестри, де люди збиралися, проводили вечори, влаштовували якісь заходи. Мені, наприклад, це подобалося, адже я не те щоб там супергрок якийсь. Я проти того, щоб ігрові автомати були скрізь і щоб люди останні гроші витрачали, але не проти самого казино як клубу.
Валерія, співачка:
– не вистачає хіба що як майданчика, на якому можна показати свою творчість, отримати визнання публіки. У 90-ті роки московське казино» метелиця ” в цьому сенсі стало чи не найуспішнішою сценою для мене. Іграми я так і не захопилася – не тягнуло, та й не хотілося ризикувати майбутнім своїх дітей, і не тільки в силу можливого програшу великої суми, а й тому, що не варто було подавати поганий приклад в їх вихованні. До речі, ефекту казино і в той час, та й зараз нам цілком вистачає в звичайному житті, весь час потрібно стежити, як би у тебе щось не витекло …
Лев новоженов, телеведучий, режисер, письменник:
— я людина азартна, і звичайно, казино мені в росії не вистачає. Придумали перевести їх в чотири зони, а там, по-моєму, зараз порожнеча, зовсім мертвонароджений проект. Слава богу, що поруч білорусія, де ці заклади на кожному кроці, принаймні в мінську. Я вже не кажу про америку та інші держави. Я великий любитель покеру, дуже люблю цю гру і часом досягаю певних успіхів. Найбільший мій виграш – тис. Бували дні, коли програвав, але це завжди так, везти постійно не може, важливо тільки вчасно зупинитися, що не у всіх виходить. Тоді можливі трагедії, поламані долі…
Валерій сюткін, співак і музикант:
– я пішов як гравець у 98-му році. Відвідуючи лас-вегас, зіграв останній раз і більше ніколи не брав участь. Вирішив все залишити в минулому, тому що нехай казино річ і захоплююча, але, м’яко кажучи, некорисна. Але при цьому потім я працював і в сочинських казино, і в зоні, яка знаходиться в ростовській області, куди спочатку летіти потрібно було, а потім і їхати. Так що я вже з 98-го року не маю прямого відношення, тобто не гравець зовсім, але якщо запрошують виступати, то з задоволенням. У казино головне-грати неголосно, інакше буде відволікати грають. Ось і весь секрет успіху.
Сергій белоголовцев, актор, телеведучий:
– мені не вистачає казино в москві, я дуже любив там бувати. Коли їх ще не позакривали і не заборонили, то заходив в відоме казино недалеко від метро «білоруська». Там завжди можна було смачно поїсти і отримати безкоштовну випивку, тому що в казино завжди привітно зустрічають гравців. Любив там пограти, але завжди по-дрібному на рулеточке, роблячи ставки не більше 3-5 тис. Старими грошима. У мене було правило, якщо виграв, то далі я вже не грав, а якщо програвав, то міг зробити ще ставку, а потім замовляв собі трохи ікри і трохи ірландського або шотландського ячмінного соку і далі сидів, насолоджуючись атмосферою азарту і хорошого, майже спортивного напруги.
Володимир жириновський, керівник фракції лдпр:
– я радий, що вже цілих десять років ніяких казино в росії немає. Я б і ті чотири ігрові зони, що поки зберегли, закрив. Не треба смикати душу людям і вигрібати останні гроші з їхніх кишень. За казино часто стоїть кримінал, тому що гра на гроші завжди шахрайство і наркотик, який витягує з людей гроші. На кожну перемогу-десять поразок, і в кінцевому рахунку в плюсі завжди тільки круп’є. Я був у сша і спеціально поїхав подивитися лас-вегас. Це огидне видовище: люди годинами сидять у «одноруких бандитів» і просаджують останні гроші. В основному це самотні бабусі, яким нудно жити, вони туди приїжджають, щоб програти накопичення. Їх не цікавлять їжа, подорожі, спорт їм вже недоступний, ось казино їх остання розвага.
Борис білоцерківський, власник вендингового оператора uvenco, президент національної асоціації автоматизованої торгівлі:
— я був у бізнесі казино, і цього бізнесу мені, звичайно, не вистачає. Але я ніколи не був гравцем, і в цьому сенсі їх відсутність мене не турбує. Я займався випуском обладнання, а в якийсь момент ми стали виробляти ігрові апарати. У нас було найбільше виробництво в росії, ми працювали з усіма казино, з усіма компаніями. Цей бізнес вплинув на моє життя, за десять років була неймовірна кількість цікавих людей. Спеціальні гральні зони – це був політичний крок, держава не впоралася з регулюванням галузі, просто її знищила. З моменту ініціативи пройшло десять років, з’явилися якісь чахлі казино в сочі, а все інше не має права на існування. Зараз це абсолютно неактуальний бізнес в росії. Оборот бізнесу до моменту закриття був близько млрд, з яких млрд держава отримувала у вигляді податків. Сьогодні все пішло в підпільну версію або ще кудись.
Сергій лісовський, перший заступник голови комітету ради федерації з аграрно-продовольчої політики та природокористування:
– я був одним з ініціаторів повної їх заборони, тому що завжди був противником казино. Для мене подібні заклади певною мірою особиста трагедія, тому що один мій товариш після програшу в казино покінчив життя самогубством, а другий, він був ще й моїм партнером по рекламному бізнесу, все там програв і повністю розорився. Масове поширення в росії різних казино, від простих до самих елітних, в якийсь момент стало великою проблемою, тому рішення їх закрити і створити окремі зони вважаю абсолютно правильним.
