Теплохід «Шота Руставелі» був побудований в 1968 році на верфі «Mathias Thesen Werft», Німеччина. На борту лайнера прекрасний інтер’єр: картини, гобелени та орнамент у грузинському стилі, світлі просторі каюти з душовими кабінами, в більшості з яких встановлені сейфи.
Для комфортних умов судно обладнане стабілізаторами качки. Для відпочинку пасажирів на кораблі передбачено два басейни і сауни, спортивний зал, масажний кабінет, спортмайданчик на верхній палубі, кінозал, дискотека, барів сім з меню на будь-який смак, а один з них нічний, казино, зал гральних автоматів, дитячий клуб, магазини, перукарня та медичний пункт. Теплохід був побудований за замовленням Міністерства морського флоту СРСР для Чорноморського регіону і вважався четвертим у серії з п’яти однотипних кораблів. Головним був лайнер «Іван Франко» побудований в 1964 році, потім були спущені на воду «Олександр Пушкін» у 1965 році, «Тарас Шевченко» в 1966 році, за ним слідував «Шота Руставелі» і завершував серію «Михайло Лермонтов» в 1971 році.
фотографії теплохода «Assedo» («Шота Руставелі»)
теплохід «Assedo»
теплохід «Assedo» в порту Севастополь у 2002 році
теплохід «Assedo» в порту Дубровник
інтер’єр в грузинському стилі
на палубі теплохода «Assedo»
круїзний лайнер «Assedo»
тут можна було грати в мініігри
тренажерний зал на борту лайнера
З липня 1968 року пасажирський лайнер «Шота Руставелі» почав здійснювати морські круїзи між портами Одеса та Батумі, а через два місяці вийшов до берегів Великобританії. У порту Саутгемптон теплохід брав на борт туристів і вирушав у тримісячний кругосвітній круїз. Рейс пролягав через порти Лас-Пальмас, Сідней, Окленд, Папеете і Панама. За таке тривале подорож судно залишала за кормою майже 26000 морських миль і перетинав Атлантичний, Індійський і Тихий океани, а також Тасманове і Карибське моря.
Пасажирське судно фрахтовалось різними закордонними фірмами «Гранді Виаджи», «Италнорд», «Ориентурист», «Транстури» та іншими. Гостями комфортабельного лайнера були туристи з республік Радянського Союзу, в тому числі й видатні особистості – 20 серпня 1973 року на теплоході подорожували Володимир Висоцький, Марина Владі і її двоє синів – П’єр і Волдемар.
У 2002 році після завершення тривалого ремонту в порту Севастополь теплохід з новою назвою «Assedo» (в зворотному порядку означає Одеса – порт приписки корабля), як власність компанії Kaalbye Shipping Ltd Ukraine», почав здійснювати круїзні рейси по Чорному, Середземному і Карибського морів, а також відвідувати порти Західної Європи.
Незабаром після тривалих переходів технічний стан лайнера «Assedo» погіршився і вже не відповідало постійно зростаючим міжнародним вимогам, і 28 листопада 2003 року теплохід був відправлений для розбирання на металобрухт в індійський порт Alang.
доля інших теплоходів серії склалася по-різному
Теплохід «Іван Франко» головне судно серії круїзних лайнерів після розвалу Радянського Союзу першим вирушив на злам у 1997 році.
теплохід «Іван Франко»
теплохід «Олександр Пушкін»
теплохід «Alexandr Pushkin»
теплохід «Alexandr Pushkin» в порту
Лайнер «Олександр Пушкін» після споруди в 1965 році здійснював рейси на круїзної лінії Ленінград і Монреаль, а пізніше, після переобладнання в Німеччині, теплохід почав здійснювати кругосвітні морські подорожі з пасажирами з Німеччини, Великобританії і Франції. У 1992 році після короткочасного бездіяльності в порту Сінгапур судно було продано компанії «Shipping & General» і відправлено в Грецію для проведення капітального переобладнання, перейменувавши в «Marco Polo». У 2000 році судно перейшло у власність компанії «Orient Line».
лайнер «Marco Polo»
бар на лайнері «Marco Polo»
бібліотека на борту лайнера «Marco Polo»
Була виконана значна реконструкція, після якої лайнер отримав друге життя. Чотири пасажирських ліфта, плавальний басейн, казино, бібліотека, бари, знаменитий ресторан «Seven Seas» на 450 місць. Салон для вистав «Ambassador» на 438 відвідувачів, а танцювальний зал на 220 осіб. На лайнері постійно присутні кілька музичних груп з музичними програмами. Біля басейну, крім саун і джакузі, також розташовується бар, де можна відпочити в неформальній обстановці.
теплохід «Тарас Шевченко»
Теплохід «Тарас Шевченко» третє судно серії виявилося довгожителем серед своїх побратимів. Лайнер здійснював тривалі рейси по всіх морях і океанах, фрахтуясь фірмами «Транстури», «СТС», «Інтурист», «Супутник» та іншими. З-за численних боргів за паливо, воду, масло і постачання продуктами в портах 6 січня 2005 року було перейменовано в «Tara» і відправлений в один з портів Бангладеш для оброблення на злам.
теплохід «Михайло Лермонтов»
Лайнер «Михайло Лермонтов» останнє судно серії був одним з найбільш комфортабельних кораблів Балтійського морського пароплавства. У лютому 1986 року теплохід під час чергового рейсу з Австралії до берегів Нової Зеландії затонув, отримавши пробоїну біля мису Джексон. Всі пасажири були врятовані.
Технічні дані лайнера «Shota Rustaveli» («Assedo»):
Довжина – 177 м;
Ширина – 23 м;
Осадка – 8,2 м;
Водотоннажність – 21275 тонн;
Кількість палуб – 9;
Судова силова установка – два дизельних двигуна «Sulzer» типу 7RD76, потужністю 21000 л. с.;
Швидкість – 20 вузлів;
Кількість пасажирів – 650 осіб;
Екіпаж – 100 людина;
